Главная / Рефераты / Рефераты по философии

Рух пен таннiн саулыгы


Ойлаган пайдалы ойынды,
Іске асырып жайландыр.
Карекетінді істеген,
Адетіне айландыр.

Адетін мен мінезін,
Жымдасып сонда оседі,
Калыптаскан мінезін –
Тагдырынды шешеді! Асет Мукашбеков

Курметті окырман! Осы кітап туралы пікірінізді, усынысынызды білдіремін десеніз, авторлардын тікелей оздерімен мына телефондар аркылы байланыса аласыздар.

Асет Ризаулы Мукашбеков, электрондык почта: <aset-mukashbekov@yandex.ru>
Уялы телефоны: +7 701 733 55 71; +7 789 13 87; Уй телефоны: (+7 72 771) 35- 9- 94;

Жуматай Абылхан: электрондык почта: zhumatay01@mail.ru
уялы телефоны: +7 701 407 91 51; +7 (7223028) 1-59 уйі;

Рух пен таннін саулыгы (Озгертіп, онделген нускасы)

(кемелді сурактар – толымды жауаптар)

АЛМАТЫ

2007 жыл

Жалпы редакциясын баскарган: Казакстан Республикасынын Улттык академиясынын, Ресей ауыл шаруашылык гылымдары академиясынын, Украина аграрлык гылымдар академиясынын академигі, биология гылымдарынын докторы, профессор Рахым Алмабекулы Оразалиев.

Осы кітапта адам баласынын ауырмай узак гумыр кешу мен салауатты омір сырлары теориялык-практикалык жактарынан айтылады жане казіргі танда ултымызды рухани карангылыктан шыгарудын жолдары баяндалады. Бул келелі маселелер: Жаратушымен жане табигатпен ундесіп адамзат баласынын озін-озі калай сактаганы, имандылык жолымен салауатты омір сургені, адамнын дене бітіміне жане жыл мезгілдеріне байланысты калай тамактану, озін-озі калай устау керек екені сарапталынып, нактылы гылыми жане омірден алынган дайектерге негізделе отырып жазылды.
Кітап еліміздегі барлых халыхтын денсаулыхтары жаксы болып, узах гумыр, имандылыкпен бакытты омір сурсе екен дегендей ой-максатпен, жалпы копшілік ел-журтка арналып жазылган.

МАЗМУНЫ:

Алгы соз...10

I. ДЕНІ САУ АДАМНЫН ТАНІНІН САУЛЫГЫ ТУРАЛЫ ГЫЛЫМНЫН ФИЛОСОФИЯЛЫК НЕГІЗДЕРІ13

Ізденуші Асет Ризаулы Мукашбековтын бірінші толгауы.13

Такырыбы: Ойлау жуйесі мен коршаган ортанын байланысы бар ма? Табигат зандылыктарын бузса не болады? Жан иелері озара калай байланыскан? Ашыгу адамга калай асер етеді? Казіргі тамак ондірісі, осы олі тамактар балаларга калай асер етеді? Казакстанда казір жастардын басым копшілігі ауыратыны купия емес. Неліктен? Адам ораза устап ашыкканда не болады? Ауру мен ерте картаюдын себебі не?

Карасай ауданынын «Казак ССР-не 50 жыл» атты ауыл емханасынын бас дарігер Имяров Абдікарім Абдуманапулынын толгауы..18

Такырыбы: Аурулардын неше турі болады? Ауырган кезде дарігерлер тілді, улкен, кіші даретті не ушін тексереді? Адам деген тірі кітап, тек кана кунделікті окый білу кажет дегенді калай тусінеміз? Аурулардын кейбір турлері жане себептері.

Академик Ракым Алмабекулынын бірінші толгауы ..28

Такырыбы: Ауадан туратын назік денелердін курлысы. Омірлік куші бар ауа дегеніміз не? Омірлік ауа арнасын калай тусінеміз? Ауа тепе-тендігі бузылса не болады?

Шыгыс Казакстан облысы, Уржар аудандык емханасынын перезентхана болімінін менгерушісі, жогары санатты дарігер Акбала Бекежанкызы Кенесаринанын толгауы.33

Такырыбы: Сана денгейлері кандай болады? Адам анасынын жатырында калай дамиды?

Шыгыс Казакстан облысы, Уржар ауданы, Науалы ауылында мешіт салган Ораз кажы Кабдолдаулы Рахметовтын бірінші толгауы39

Такырыбы: Алемнін аділеттілік заны деген не? Омір деген не? Кудайсыз оркенниет дегеніміз не? Акырзаман бола ма? Кенес Одагынын аскери теніз флотында казак баласынан тунгыш «Щука» сунгуір согыс кемесінін командирі болган, 2-ші рангалы капитан, Науалы балалар уйінін тулегі Ахмадиев Сабыр аганын естеліктері

Касіпкер Жуматай Нуртазаулы Абылханнын бірінші толгауы..48

Такырыбы: Табигаттын (пандік, материалдык алемнін) – ізгілік, кумарлык, надандык байлауларына калай байланамыз?

Академик Оразалиевтін екінші толгауы...51

Такырыбы: Гендіккордын манызы. Тукым куалаушылык пен карымта аурулары деген не? Адам ауруга шалдыкканда агза мушелері кандай белгілер береді? Адам баласы баска жан иелеріне асер ете ме?

Экономикалык география гылымдарынын докторы, Кастер Саркытканулынын бірінші толгауы..57

Такырыбы: Кыскаша омірбаяны. Тагдыр деген не? Тагдырды калай озгертуге болады? Пандік алемде кандай білім аламыз? Танді калай багындыруга болады? Адамда неше жан болады жане кай жерде орналаскан? Ушатын таленкелер. Баска галамшарларда жан иелері бар ма?

Экономикалык география гылымдарынын докторы, Кастер Саркытканулынын екінші толгауы..66

Такырыбы: Пандік алемді кабылдайтын сезім мушелері. Адамда канша дене бар? Назік денелер дегеніміз не? Ашыккан уакытта калай жазылып кетеміз? Карымта кайтару немесе букіл алемдік аділеттік занын калай тусінуге болады? Адамнын имансыз, иманды болуы неге байланысты?

Ашыгу ілімін устанушы Асет Ризаулынын екінші толгауы...70

Такырыбы: Рухани білім алуымнын бастауы. Дін дегеніміз не? Діни жанкештілік (фанатизм) калай пайда болады?

Теолог-философ галым Досым Кайырбекулынын толгауы.75

Такырыбы: Валеология деген не, онын манызы? Адамнын озін-озі тануы? Валеологиянын пайда болуына кандай себептер асер етті? Экстремалды жагдайда Науалы ауылынын тургыны Абылхан Жумагали Нуркусанулынын жабайы кабан шошкага жайдак мінген окигасы.

II. ДЕНСАУЛЫК ТЫЛСЫМЫ
(кемелді сурактар толымды жауаптар)83

Провизор Камбар Ризаулы Мукашбековтын бірінші толгауы..83

Такырыбы: Казактын дастурлі кандай емдері бар?

Ізденуші Асет Ризаулынын ушінші толгауы...87

Такырыбы: Экономикалык география гылымдарынын докторы, доцент Кастер Саркытканулынын сурактарына жауап. Озін-озі шектеу дегеніміз не? Денсаулык сактаудагы негізгі шарт жане адамнын дене бітімі (конституциясы) дегеніміз не? Адам денесі кандай элементтерден куралады? Дене бітімінін ерекшеліктерін жеке-жеке тусіндірсеніз? Дене бітімінде Ауа ерекшеліктері бар адамнын мінездемесі.

Ізденуші Асет Ризаулынын тортінші толгауы...94

Такырыбы: Дене бітімінде болатын ерекшеліктердін турлері, осылардын сапасы мен касиеттері.

Ізденуші Асет Ризаулынын бесінші толгауы..98

Такырыбы: Дене бітімінде От ерекшеліктері бар адамдарды аныктау сурагы. Дене бітімінде от ерекшеліктері бар адамдарды калай аныктауга болады? Дене бітімінде От ерекшеліктері бар адамнын мінездемесі.

Ізденуші Асет Ризаулынын алтыншы толгауы.101

Такырыбы: Дене бітімінде Су ерекшеліктері бар адамдарды аныктау сурагы. Дене бітімдерінде су ерекшеліктері бар адамдарды баскалардан калай ажыратамыз?

Ізденуші Асет Ризаулынын жетінші толгауы104

Такырыбы: Адамнын дене бітіміндегі уш ерекшелік туралы тусінік. Ауа, От, Су ерекшеліктері, олардын кандай жанама турлері бар?

Ізденуші Мукашбековтын сегізінші толгауы...113

Такырыбы: Су ерекшеліктері, Су ерекшеліктерін тепе-тендік калыптан шыгаратын себептер. Судын жанама ерекшеліктері. Неге танертен ерте туруымыз керек?

Касіпкер Жуматай Нуртазаулы Абылханнын екінші толгауы.117

Такырыбы: Корінбейтін алем дегеніміз не? Корінетін алем куатты кайдан алады? Козге корінбейтін жан иелері. Жуматайдын айтуы бойынша акесі Нуртаза аксакалдын ангімелері: Килыбас нагашымнын сайтандарды сабауы. Баксы болып кете жаздауым. Кашпировскидін аягымды кесіп алып емдеуі.

Ресейдін данкты спортшысы болган, кояма-колтык шайкастан (рукопашный бой), ережесіз айкастан, панкратионнан жане согыс самбосынан осы аталып откен шайкастардын тортеуінен де халыкаралык дарежедегі спорт шебері, Ресей Федерациясынын Ресей аскери ауе – десант куштерінін бурынгы офицері Касабаев Саяуыш Ондірханулынын толгауы.124

Такырыбы: Куран Каримнін ішіндегі аяттардын математикалык зандылыктарын тауып окып, жагамды устауым. Спорттын адамга кандай пайдасы бар? Киымылдамау – тат басу дегенді калай тусінуге болады? Жаяу серуендеудін адам агзасына тигізер пайдасы бар ма? Арканы, омыртканы тузетуге бола ма?

Провизор Камбар Ризаулы Мукашбековтын екінші толгауы135

Такырыбы: Тамак ішу кезіндегі сактайтын ережелер. Откен гасырларда біздін ажелеріміз, кыз-келіншектер неге куміс сакиналар мен куміс білезіктер таккан?

Касіпкер Жуматай Нуртазаулы Абылханнын ушінші толгауы...139

Акесі кадірменді кария Нуртаза Абылхановтын жас шагында Кытайда турганда, Керей арасында бір еркек койдын етін намыска тырысып тугел жеп койып «Найманнын тажалы атануы» туралы акесінін айткан ангімесі.

Академик Оразалиевтін ушінші толгауы142

Такырыбы: Менін 20 жылдык ашыгу тажірибем.

Орта Азия мен Казакстанда тунгыш рет Шымкент каласында ашыгу аркылы емдеу орталыгынын негізін калаган – акын, КР Жазушылар мен Журналистер одактарынын мушесі, облыстык маслихаттын депутаты, «Аштыкпен емдеу орталыгы»-нын директоры Шалкар Абішулы Кыстаубайтегінін бірінші толгауы151

Такырыбы: Жалпы ашыгу дегеніміз не? Бул адістін ерекшелігі неде? Кандай пайдасы бар? Біздін танімізге, жанымызга, рухымызга беретін асері бар ма?

Шымкент каласындагы «Аштыкпен емдеу орталыгы»-нын директоры Шалкар Абішулы Кыстаубайтегінін екінші толгауы..159

Такырыбы: «Аштыкпен емдеу орталыгы» туралы кыскаша маглумат. Осы емхананын орналаскан мекен жайы. Осы орталыкка кандай наукастарга келуге болады? Оларды кандай адіспен емдейді? Акын Шалкар Абішулынын адамгершілік, денсаулык пен салауатты омір салтын устау туралы жазган терме- толгаулары.

Шыгыс Казакстан облысы, Уржар аудандык емханасынын жансактар болімінін менгерушісі Даулет Копжасарулы Абаковтын толгауы.183

Такырыбы: Асет Ризаулынын о дуниеден кайтуы. Дарігер Даулет Копжасарулынын ашыгумен емдел деп кенес беруі. 24-36 сагаттык жане уш, жеті, он тауліктік ашыгулардан калай шыгу керек?

Шыгыс Казакстан облысы, Уржар ауданы, Науалы ауылында мешіт салган Ораз кажы Кабдолдаулы Рахметовтын екінші толгауы...189

Такырыбы: Казіргі адамдар неге аурушан? Гиппократ кандай емдеу адістерін колданган? 104-ке келген Санкайбай атанын ангімесі.

Ізденуші Асет Ризаулынын тогызыншы толгауы.194

Такырыбы: Маркум Рахманкул Бекенов аксакалдын естелігі бойынша айтылган 1932-33 жылдарда елімізде болган ашаршылык. «Каракалпак Мамай бидін ангімесі. Кожакелді мен Шынкожа батырлардын ангімесі». Адам каріліктен оле ме? Біздін ата бабаларымыз калай бір гасыр жасаган? Найман бабамызды неге 90 жасында кайта уйлендірген? Поль Брэгг калай 95 жаска келді? Бурынгы казактар неге балаларынын атын Елубай, Алпысбай, Жетпісбай, Сексенбай, Токсанбай деп койган?

Уржар ауданынын Малак ауылында мешіт салган касіпкер Аділхан Байділдановтын толгауы..205

Такырыбы: Осы омірдегі жогары максаттын мані неде? Дурыс ой, дурыс соз, дурыс іс-арекет дегеніміз не? Копшілік адамдардын казіргі коріп журген куаныш-кайгыларынын туп казыгы кайда? Ой – денсаулык пен молшылыктын саулетшісі дегенді калай тусінеміз?

Науалыда ар килы замандарда, кезендерде белді болган азаматтарынын келбеттері. Шежіреші, акын Жабайхан Жунісбековтын толгауы...208

Такырыбы : 95 жастагы Данабек Байсалханов аксакалдын тарихи естелік – шежіре олені.

Карттарым менін казынам. Асет Ризаулынын Байкенже аксакал жайлы естелігі. «Халык жаулары». Агайынды «халык жаулары» Касымкан мен Кажыкан Дінікеновтардын немересі Талгат Кажыкановтын естелігі. Науалынын келіні Кунімжан Даулетбайкызынын атасы Байкенже Жукеулы туралы толгауы..216

Такырыбы: Согыс жане енбек ардагері Байкенже Жукеновтын омірі аркылы откен гасыр тарихынын кейбір беттеріне шолу.

Ашыгу ілімін устанушы Асет Мукашбековтын оныншы толгауы.225

Такырыбы: Ата-тегім. Менін бала кунгі жагдайым. Бала кунгі аурушандыкты калай жендім, Семейге барып оку окуым. Спорттын маган тигізген пайдасы.
Жастык шактагы досым Оралтай Зейноллаулы Карсыбаевтын тагдыры.

Асет Мукашбековтын он бірінші толгауы..

Академик Р.А. Оразалиев пен ізденуші Асет Ризаулынын сухбаты. Досым Омаровтын «Абайтану» кітабына Шынгыс Айтматовтын берген багасы.

Такырыбы: Белгілі Абайтанушы теолог-философ галым, техника гылымдарынын кандидаты арі жазушы Досым Кайырбекулы Омаровты кейбір казак зиялылары неге коре алмайды?

III. УЛТТЫК РУХАНИ КАРАНГЫЛЫКТАН КУТЫЛУ ЖОЛДАРЫ.235

Шыгыс Казакстан облысы, Уржар ауданы, "Науалы жугері зауытынын" директоры Жуматай Нуртазаулы Абылханнын бірінші толгауы242

Такырыбы: Улттык Рухани карангылыктан кутылар жол бар ма? Біздін идеологиямызга, дастурімізге тірек бола алатын ілім бар ма? Халыктын мун-муктажын шешкен уакытта кандай басты багдарламаны басшылыкка аламын?

Шыгыс Казакстан облысы, Уржар ауданы, "Науалы жугері зауытынын" директоры Жуматай Нуртазаулы Абылханнын екінші толгауы.246

Такырыбы: Озініздін омірге деген козкарасыныз? Табыска жету дегенімізді калай тусіндірер едініз? Озінді тану, бакылау дегенімізді калай тусінесіз? Адам неге азып-тозып кулдырайды, себебі неде? Озін рухани дамыткысы келетін адам не істеуі кажет?

Жуматай Нуртазаулы Абылханнын ушінші толгауы...250

Такырыбы: Біз кімбіз?! Гарышта біздін алатын орнымыз кандай? Гарыштык алемді калай суреттеуге болады? Рухани ілімді игеру ушін не істеу керек? Омірде жетістікке, табыска кол жеткізу ушін не істеу керек? Жанаша ойлау дегеніміз не? Табыска жетуге богет жасайтын кате пайымдауды калай тусінеміз?

Жуматай Нуртазаулы Абылханнын тортінші толгауы.254

Такырыбы: Уайым дегенді калай озгертуге болады? Арамдыкпен, кулыкпен омір сургісі келетіндердін арты неге согады? Коркыныш пен мазасыздыктан калай кутылуга болады? Істі кейінге калдыру мен токмейілсудін асері? Откен кателіктер мен кемшіліктерді калай кабылдау керек? Табыстын негізгі себебі неде?

Жуматай Нуртазаулы Абылханнын бесінші толгауы259

Такырыбы: Имандылык дегеніміз не, оган кандай адамдар, калай келеді? Имандылыктын реттегіш тартіптері кандай? Акыл-есті билеп алган жокшылыктан калай кутылуга болады? Неліктен озініздін ойынызды не нарсеге шогырландырсаныз, сол улгая береді? Сіз жетілгеннін барісіз деп не себепті айтамыз? Молшылыкка калыптасу деген не?

Жуматай Нуртазаулы Абылханнын алтыншы толгауы266

Такырыбы: Еркіндік пен молшылыктын байланысы бар ма? Сіздін омірінізге молшылык акелуге комектесетін кейбір купия ойларыныз бен омір тажірибесінен корткандарыныз? Молшылыкты калай тусінеміз?

Жуматай Нуртазаулы Абылханнын жетінші толгауы.273

Такырыбы: Ел бірлігі дегенді калай тусінесіз? Суйінбай мен кыргыз акыны Катаганнын айтысы.

Пайдаланылган кітаптар..290

Рахым Алмабекeлы Оразалиев, биология гылымдарынын докторы, академик.

АЛГЫ СОЗ

"Даналык соз – мусылмандардын жогалткан (іздеп журген) нарсесі. Оны кай жерден тапса, сол жерден сініріп алуга хакылы". Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)

Осы кітаптын негізгі ойы, сізді негурлым табиги омір суруге шакыру. Тамактануда, демалганда, уйыктаганда жане омірдін карапайым адеттерінде табигатка негурлым жакын болуга тырысыныз. Табигаттын калауы бойынша омір суре бастаныз, сіз шексіздіктін бір болшегісіз. Тагдырынызды табигаттын колына тапсырыныз, оган сенініз. Егер сіз кала тургыны болсаныз, каланын сыртына: тауга, орманга немесе теніз, кол, озен жагасына барып нактылы демалыныз, мамыражай калыпка тусіп, озінізді тартіпке келтірініз.

Біз сіздерге мына ережелерді басшылыкка алуларынызды нускаймыз:

Бірінші – бакытты болу, денініздін сау болуы тікелей озінізге гана байланысты. Егер оз агзанызга куат жинайтын уактылы демалыс бермесеніз, сіздін агзаныз сау болмайды.

Екінші – сіз оз агзанызга камкорлыкпен мукият карап отыруыныз керек.

Ушіншіден – жасымыз улгайган сайын, табигатка жакындаганнын устіне жакындай тусуіміз керек. Коздыратын іс арекеттердін орнына, тыныштык пен бейбітшілікке умтылуымыз керек. Карапайым да таза омір суре, сіз саби сиякты сау боласыз.

Сіз уйініз бен жи;аздарынызды шан басып кетсе, тазалау керек екенін білесіз. Біракта оз агзанызды жок дегенде аптасына бір кабат тазалап отыру кажет екендігін жане жумыс жасап жаткан миллиондаган жасаушыларыныздын (клетка) да дем алгысы келетінін тусіне алмайсыз.

Егер де озінізді озініз тазалагыныз келмесе, онда дене мушелерініз сіз ушін осы жумыстарды аткаруга мажбур. Осы тазалану барысында адамнын кызуы котеріліп, танауынан су, козінен жас агып, тушкіріп-мушкіріп, терісі бортіп берекесі кетеді. Ашыгу – табигаттын бізді уйрететін адісі. Жануарларга каранызшы: олар ауырган уакытта ашыгуга кіріседі; бір жерге тыгылып алып тазаланып, озіне шипа болатын шоптерді тауып, емделіп жазылып жатады.

Ашыгудын маселелері озін коз алдына елестетуге, коніліне келтіруге заукын жок откен кезендерде жатыр. Откен кезендердегі настык, ластык адамга бейнет шеккізеді. Арбір кунан, арбір кателігін шогырланып жинала береді. Барлык бакытсыздык, шарасыздык осы жойылмаган настыктын салдарынан болады.

Ашыккан уакытта адам осы зиянды калдыктардан кутылады, нур куйылып озін бакытты, женіл сезіне бастайды. Сондыктан да ораза букіл діндерде орын алган. Осындай оразадан кейін сезімініз ушкырланып, акыл ойыныз нурланып, озінізге тылсым дуние ашылып, жасарып, бурынгы нас басып, калдык толы танініздегі кокыстардын кулі де калмай жанып кеткенін сезесіз.

Ашыгу – ішкі рухани тазалыкка апаратын жол. Біздін кейбір кандастарымыз оразаны – рухани карангылыктын, надандыктын салдарынан дангазалыкка, басекеге айналдырып жіберген сиякты. Кешке ауыз аштырамыз деген сылтаумен бірін-бірі конакка шакырып, кол-косір дастархан жайылып, неше турлі ауыр жане олі тагамдар желінеді.

Біздін казекен «ет десе бет бар ма?» – деп, алдына келген тамакты молшерсіз сога береді, натижесінде басым копшілігі ораза айында, ашаршылыктан келгендей, жай айларда жемейтін тамагын жеуге мажбур. Осылай кунделікті кешкілік ынкия тамак жеудін, ол тамак толык кортылмай жатып тагы да тангы сагат 4-те турып тамак ішуде не магына бар, несі ораза, ауыз бекіткенінін магынасы неде? Онымен коймай: «Ауызды уакытылы ашпаса обал болады» – деген оздерінін комагайлыгы мен мешкейлігін актайтын кагида шыгарып алганына не дерсіз?!

Адам баласы оразаны тамак ішіп-жеуді шектеп, аз-аздап кана ішіп денсаулыгын жаксартумен коса, жаны мен рухын тазалау ниетінде устауга тиіс кой. Жок, біздін кейбір казакендерде барі керісінше, оразадан алатын пайдасынан, шегетін зияны коп сиякты.

"Ерте турган адамнын несібесі артады, ал тангы уйкы – ризыгынды кемітеді". Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)

Таулік 4 сагаттан алты кезенге болінеді. Бул жылдын торт мезгілі сиякты. Жылдын мезгілінін алмасуына байланысты, біздін дене бітіміміздегі басым ерекшеліктеріміз де озгеріп турады.

Мысалы, жазда От ерекшелігі, кузде Ауа ерекшелігі басым болады. Сондай-ак, біздін дене бітіміміздегі ерекшеліктеріміз таулігіне алты кабат озгеріп турады.

Мысалы, тунгі сагат 2-ден тангы сагат 6-га дейін Ауа арекет кылады. Ауа женіл, анык, таза сондыктан тангы 6-да, немесе кун шыгардан бір жарым сагат бурын туру оте пайдалы. Осы кезде ауа кеністігі озін кун куатымен каныктырады, кун шыгардан жарты сагат бурын, кун озінін ерекше жайлы шуагын тогеді.

Барлык дін агымдарында, гылми тургыдан да ерте туруга кенес беретіні осыдан. Ауа танімізден улардын шыгуына, ішегіміздін босауына жауапты, сондыктан да Ауа ерекшелігінін кезенінде турсаныз, ол жаксы жумыс аткарып денедегі уларды, калдыктарды уактылы шыгарып тастайды. Ерте турган адам куні бойы сергек журеді. Тангы сагат 8-ден кейін туратын адамдар оздерін нашар сезініп, куні бойы шаршап журеді, бундай уйкы агзага женілдік акелмейді.

Тангы сагат 6-дан кундізгі 10-га дейін Су арекет кылады. Су ауыр болгандыктан осы аралыкта турган адамдарды унемі уйкы басып журеді. Осы кезенде тамак ішпеуге тырысыныз, себебі дененізде Судын молшері кобейгендіктен, ауа козгалысы баяу болып, дененіз ауырлап, іштегі отыныз маздап жана алмай быксып турады, сондыктан да осы аралыкта ішкен тамагыныз толык кортылмайды да канынызды былгайды. Тангы 10-нан кундізгі 2-ге дейін От арекет кылады, сондыктан да тамакты кундізгі 11-12 аралыгында ішініз, ал келесі тамакты 5-6 сагат откізіп барып, кун уясына отырганша кабылданыз.

Кундізгі 2-ден кешкі 6-га дейін Ауа арекет кылады. Осы аралык женіл, шабыт тудыратын кезен, адам жумыс істеуіне, спортпен, уй шаруаларымен шугылдануга таптырмайтын кезен, осы кезде дененіз женілдеп, кандай іске болмасын кулшынып турасыз.

Кешкі 6-дан тунгі 10-га дейін кайтадан Су арекет кылады. Осы кезенде куні бойы тыным таппаган адам шаршаганын сезеді, уйкысы келеді, сондыктан да тунгі 10-нан кешіктірмей уйкыга жатуыныз керек, егер де озін-озі зорлап тунгі 10-нан кейін жатса, бул аралык кайтадан Оттын арекет кылатын кезені (тунгі 10-мен 2 аралыгы), сагат тунгі 11-ден кейін адамнын уйкысы ашылып кетеді, кайтадан куат куйылганын сезеді.

Тунгі 10-мен тунгі 2 аралыгы уйыктауга ен жайлы уакыт, осы кезенде ішкен тамактарыныз кортылып, адам татті уйкынын кушагында болады.

Кей кездерде дене бітімінде От ерекшеліктері бар адам тун ортасында турып алып тамак ішуі мумкін, себебі осы кезде От сырттан да, іштен де арекет кылып жатады, сондыктан осы кылыктарына карап бундай адамдарды согіп, жазгыруга болмайды. Тунгі 2-ден кейін уйкы устіртін, тус кореді, мундай уйкы адамнын басы мен денесіне демалыс, мамыражайлык калып бермейді.

Таулігіне 6-сагаттан артык уйыктаманыз, узак уйкы маубастык пен жалкаулыкка жетелейді. Жылдын торт мезгілін, тауліктін алты алмасуларын, ішетін тамагынызга сайкестендіріп, бурынгы адеттерінізді осыган сайкес озгертсеніз, дуркін-дуркін ашыгып, агзанызды тазалап отырсаныз, ажал жеткенше денініз сау, ширак та шырайлы калпынызды сактай аласыз.

Салауатты омір суріп, алеммен уйлесімді омір кешіп журген адамдардын тек кана оз камымен журген карапайым адамдардан коп айырмашылыгы болады. Олар оз касиеттерін толык білетін, озінін куш-куатына толык сенетін адамдар. Салауатты омір суретін адамдарга даулет, куш-куат, атак-данк тарізді пандік (материалдык) алемнін турлі кундылыктары озінен-озі куйылып, келіп жатады. Омір зандылыктарын бузбайтын болгандыктан, олар омірде коп кателікке де урынбайды.

Жаны тазарган адамнын букіл болмысы озгергендіктен, бу фани алемнін былганыштары олардын оміріне коп асер ете алмайды. Сондыктан, олар омірдін турлі сергелдені мен шыргаланынан онай шыгады. Имандылык жолындагылардын рухани куштері мен тазалыгы сондай, егер біреулер жамандык ойлап, не болмаса карсы арекет жасап, оміріне богет болатын адамдар болса, ондайларды тагдыр жалп еткізіп ушырып тусіреді.

Себебі, болмыспен уйлесімді омір суріп жургендер алемнін аділет зандылыгымен коргалып, жогары куштердін аясында жане солардын ыкпалымен омір суреді. Сонымен бірге, оларды Алла тагаланын Озі баскарып жане Озі коргап отырады. Ал Алла тагалага коргаган адамга кім зияндык жасай алады?!

I. ДЕНІ САУ АДАМНЫН ДЕНСАУЛЫГЫ ТУРАЛЫ ГЫЛЫМНЫН ФИЛОСОФИЯЛЫК НЕГІЗДЕРІ.

Ізденуші Асет Ризаулы Мукашбековтын бірінші толгауы

Такырыбы: Экономикалык география гылымдарынын докторы, доцент Кастер Саркытканулынын сурактарына жауап. Ойлау жуйесі мен коршаган ортанын байланысы бар ма? Табигат зандылыктарын бузса не болады? Жан иелері озара калай байланыскан? Ашыгу адамга калай асер етеді? Казіргі тамак ондірісі, осы олі тамактар балаларга калай асер етеді? Казакстанда казір жастардын басым копшілігі ауыратыны купия емес. Неліктен? Адам ораза устап ашыкканда не болады? Ауру мен ерте картаюдын себебі не?

"Ауруды жараткан – Кудай, ауырткан – Кудай емес". Абай (28-ші соз)

Сурак: – Асет Ризаулы, адамнын ойлау жуйесі мен коршаган ортанын арасында байланыс бар ма?

Жауап: – Кастер Саркытканулы, мына сурагыныз оте бір аукымды сурак болды, осыган жан-жакты, толыгырак жауап беруге тырысайын.

– Арбір жан иесіне кун астынан орын берілген. Біракта тіршілік кешетін орта бірдей емес, булай болу себебі жан иесінін ойлау жуйесіне – тіршілік кешетін ортанын сайкес болуынан. Козгалмайтын жан иелерінін санасы жетілмеген, бірак осылардын оздері де ар турлі ортага калыптаскан. Кейбір агаштар ауа мен кун шуагы мол ашык аланкайда оссе, кейбіреулері кыспакта оседі. Адам таріздес тіршілік иелері оздерінін калауларымен, іс-арекеттерімен, ойлау жуйесімен оздерінін болашактагы тіршілік ететін ортасын жасайды.

Саби сурет салганда, бірдеме кураганда онын киялы – ойы мен пайымдау жуйесіне сайкес болады. Адамдар есейе келе болашакта оздеріне кен сарай немесе жупыны лашык тургызады, буны баска біреу жасамайды, тек кана ойлау жуйесіне сайкес озі гана тургызады. Омір – букіл алемдік аділеттік занына сайкес Жаратушынын баскаруымен іске асады. Озіміздін калауымыз бен ойлау жуйемізге сайкес лайык ортага орналастырады. Пандік алемде арбір тірі жан иесіне барлык жагдай жасалган, ешкімде суыктан, аштан, шолден олуге тиіс емес.

Сурак: – Асет Ризаулы, адам білместіктен табигат зандылыктарын буза берсе не болады?

Жауап: – Кастер Саркытканулы, озініз де білесіз – пенде озінін тойымсыздыгымен табигат зандылыктарын буза берсе, ол біртіндеп куналі істерді жасай бастап – кулдырап, азып-тоза бастайды.
Мал мен адам омірінін айырмашылыгын Абай былай деп аныктай туседі:
...Малда да бар жан мен тан,
Акыл, сезiм болмаса
Тiршiлiктiн несi сан,
Теренге бет коймаса?

"Малда да бар жан мен тан, акыл, сезiм болмаса" деген жолдагы акыл мен сезiм адамга берiлетiн ерекше акыл, сезiм (интеллект) деп тусiнемiз. Айтпесе хайуанаттарда да оздерiне тан акыл мен сезiм бары белгiлi. Бул олен жолдарымен Абай адам мен хайуанаттардын акыл-сезiм айырмашылыктарын корсетедi.

Хайуандар куналі істер кылмайды, олар табигат зандылыктарымен омір суреді, себебі оларда еркіндік не таза акыл жок. Адам мен баска тіршілік иелерінін айырмасы: адамнын жаны туганда рухпен капталса, хайуандар мен баска тіршілік иелерінін жаны рухпен капталмаган. Олардын білімі табиги болмыспен (шартты рефлекспен) шектелген. Олар Кудай, дін туралы білмейді, сондыктан да пандік алемнін шырмауынан шыга алмайды. Олар эволюциянын даму жолымен дами береді.

Оларга карымта кайтару не букілалемдік аділеттілік заны асер етпейді. Себебі, олар адам сиякты саналы турде кунага батпайды. Тірі жан иесі тек адам денесінде гана пандік алемнін шырмауынан кутылып Туп Иесіне, ягни Кудайга кайтып бара алады. Осы туралы данышпан Абай:

Мекен берген, халык кылган Ол ла макан,
Туп Иесін коксемей бола ма екен?
Жане Оган кайтпаксын, оны ойламай,
Озге максат акылга тола ма екен?

Сурак: – Жан иелері озара калай байланыскан?

Жауап: – Жан иесі адам денесімен туганнан кейін, озара шырма-шату байланыскан: ата-аналык, суйіспеншілік, достык, жаулык, бейтарап т.б. калыптарымен. Арбір адам гумырында талай адамдармен серіктес, замандас болады. Біреулерге куаныш акелсек, енді біреулерге озіміздін іс-арекетімізбен запа шектіреміз.

Кейбіреуін жаксы коріп, енді біреуін жактырмаймыз. Карымта занынын бул туйіншегін таркату ешкімнін де колынан келмейді. Карымта жалпылык, жеке тулганікі, когамдык, улттык, елдік, партиялык тіпті гарыштык та болады. Ар омірімізде откен куналарымызбен есеп айырысамыз, біреулерге карызымызды кайтарсак, енді біреулерге кайтадан борышка батамыз. Сондыктан да осы омірімізде алган карыздарымызды кайтаруга тиіспіз, айтпесе осыларды келесі омірімізде толеуге мажбур боламыз.

Біз нашар жануяда омірге келуіміз, немесе жануянда омірінді оксікке айналдыратын балалар тууы мумкін. Откен омірінізде сізге карыз болган адамдар кездойсок комек корсетіп, киыншылыктан куткарып, колдап-колпаштап отырады. Есінізде болсын: алемде кездойсоктык деген болмайды! Казак атамыз бул жагдайды «Кудайсыз курай басы да сынбайды», – деп доп басып айткан. Егер сізді алдап не тонап, немесе соккыга жыгып кетсе, онда ол откен омірініздін карымтасы кайтып жатыр деген тусінік.

Сондыктан да тагдырынызга налуга болмайды. Бул жерде букілалемдік аділет немесе карымта заны іске асып жатыр. Кейбіреулер біркалыпты мамыражай омір суреді, ал енді біреулер жанталасып, урейленіп тіршілік кешеді. Біракта біреуді де коре алмаушы болманыз– бул дегенініз білместік. Жаксы турмыстагы адамдар осылай туруга кукулы, себебі ол откен омірде істеген жаксылыктарынын аркасында осындай омірге колы жетіп отыр. Біракта адамдар осы омірлерінде де жаксылык пен кайырымдылык кылмаса олар кайтадан томен карай кулдырайды. Турмысы т.б. нашарлай береді.

Сурак: – Білім, ілім деген угымдарды калай тусінесіз? Осыны калай жетілдіруге болады?
Жауап: – Білім дегеніміз – омірге дайындык емес, омірдін нак озі. Акылын мен рухынды жетілдіру, адамдар гана алдына коя алатын – аса улы максат.

Сурак: – Ашыгу адамга калай асер етеді? Натижесінде не болады?

Жауап: – Ашыгу бізге уш багытта асер етеді. Сіз танінізді, акылынызды, жанынызды, яки рухынызды тазалайсыз. Натижесінде, аса зор денсаулык пен буырканган омір сургіштіктен лаззат аласыз. Сіздін миыныз жана білім мен ілімді сініріп алатын соргышка айланады. Ен маныздысы – ішкі келісімшілік пен жаныннын жай табуы сізді омір рахатына болейді. Ашыгудын мен дурыс тамакты жеудін комегімен, казіргі заманда табылмайтын, улы да, оте сирек ушырасатын даналыкка ие боласыз.

Сурак: – Казіргі тамак ондірісі жонінде токтала кетсен. Осы улардан жас балалар калай уланады?

Жауап: – Казіргі тамак ондірісі ауру балалардын санын кобейтуде. Осылардын миынын алсіз болуынын себебі, казіргі калыпты дейтін тамак мазіріндегі улардын асерінен болып жатыр. Озінін балаларына тамактарды сатып алып пісіретін аналар – теледидар, радио, газет, журнал насихаттарымен уланган. Осы насихат коздері сіздін балаларынызга курамы олі крахмал консервідегі коже, кант, майлар жеуге кенес береді.

Сурак: – Осы олі тамактар балаларга калай асер етеді?

Жауап: – Осы тагамдар керексіз – минералы, витамині жок, баланын табетін тез ашатын калориямен каныктырылган. Аналарга артурлі еттерден, майсыздандырылган уннан пісірілген нанды, шужыктарды жегізуге кенес береді, ал булардын курамында химиялык коспалар бар. Казіргі балалар кока – кола ішіп, кептірілген пайдасыз калориясы бар жугері жейді. Казіргі балалар агзага керекті витамин, минералдары жок балмуздак, курамында неше турлі коспалар бар токаш, торт, самса, баска да таттілерді жейді. Осы тамактар балаларды семіртіп жібереді, біракта онын агзасы унемі аш болгандыктан, оскен сайын мешкей бола береді.

Осындай тамактармен баланы калай гана акылды кылып осіріп жеткізуге болады?

Енді 2005 жылгы «Денсаулык» журалынын № 5 санында жарияланган, казіргі Казакстандагы жасоспірімдер арасындагы ауру-сыркаудын бір дайегін айта кетейін.

Сурак: – Казакстанда казір жастардын басым копшілігі ауыратыны купия емес. Неліктен?

Жауап: – «Гылыми – зерттеу инстуттарынын зерттеулері корсетіп отыргандай, елімізде жасоспірімдер арасында ауру – сыркау жыл санап кобейіп барады. Сонгы деректерге жугінсек жасоспірімдер аурушандыгынын корсеткіштері тексерілген ар 1000 балага шакканда мынадай екен:

Акмола облысы 177,6
Актобе облысы 424,8
Алматы облысы 90,4
Атырау облысы 183,2
Батыс Казакстан
облысы 465,3
Жамбыл облысы 305,1
Караганды облысы 565,0
Костанай облысы 469,9
Кызылорда облысы 933,6
Мангыстау облысы 327,5
Онтустік Казакстан
облысы 212,6
Павлодар облысы 542,4
Солтустік Казакстан 423,7
Шыгыс Казакстан
Облысы 650,2
Астана каласы 311,5
Алматы каласы 664,2

Казак улттык медицина университеті ректорынын гылыми жумыстар жоніндегі кенесшісі, профессор З. Мажитованын маліметі бойынша сонгы кездерде елімізде мугедек балалар мен тіпті бір емес бірнеше созылмалы ауруы бар сабилер саны арта тусуде.

Сурак: – Болашак сарбаздардын жагдайлары калай?

Жауап: – Кезекті аскери шакырылу кезіндегі тексеру кортындысы аскери комссариаттагыларды да урейлендіріп отырганы жасырын емес. Аскерге шакырылган жастардын 65...70 пайызы аскерге жарамайды! Ул балалардын денсаулыктары нашарлап барады, ал болашак ана – кыз балалардікі одан да кауіпті.

Сурак: – Булай болуына кім кіналы?

Жауап: – Коптеген тамактану мамандары, дарігерлер, устаздар мынандай кортындыга келді, негізінен екі маселе кіналы – тамак туралы надандык жане ата ананын камкорлыгынын жетіспеуі. Осынын бір салдары – жукпалы аурулага жонді карсы тура алмауы. Босанганнан кейінгі келенсіздік – дурыс тамактанбаудын тагы бір корінісі. Оз агзасынын дурыс дамуына мумкіншілік бермеген айелдін дені сау бала табуы негайбыл.

Сурак: – Жастардын жагдайы алгіндей болды, ал улкен адамдардікі ше?

Жауап: – Енді улкен адамдардын жагдайларын байкайык. Егер жастарымыздын жартысы алсіз, ауру екеніне козініз жетсе, улкен адамдардын жагдайлары будан да соракы. Мен айтып кеттім, біздін 18 бен 20 жас аралыгындагы жастарымыздын 65...70 пайызы аскерде кызмет етуге жарамайды деп. Егер біз 25 пен 75 жас аралыгындагы адамдарымызга карасак, жагдайлары тіптен мушкіл.

Егер 25 адамнан топ жиып, оларды тексерсек не денсаулыгы мен ауруы жайы сойлессек, онда олардын 99 пайызынын бір немесе бірнеше омірлік манызы бар мушесінін созылмалы аурумен ауыратынына сенімді бола берініз. Кайтсе де, арбір адамнын бір жері ауырады. Олар сізге озіне жасаган операцияларын, ішкен дарілерін, шеккен зардаптарын айтады.

Сурак: – Адамдар казіргі заманда кандай багдарлама устанады?

Жауап: – Адамдардын копшілігі, оздерін рухани жане тандік дамытпайтын, омір суру багдарламасын устанады. Осынын далелі, кобейіп келе жаткан карттар уйлері жане мугедек балаларга арналган мектеп интернаттар, тастанды балаларга арналган жетімдер уйі, кала калаларда оріп журген кангыбас бомждар. Осы уйлер карттарга, ауруларга, кангыбастарга жане мугедек пен тастанды балаларга лыка толы.
Менін сізден сурайын дегенім, табигат шынында да біздін оміріміздін сонын осылай кайгылы кылып койды ма?

Сурак: – Адамнын миы калай тамактанады?

Жауап: – Ми тандік агым аркылы коректенетіндіктен, тамактану мен ойланудын байланысын байкау киын емес. Тандік агымдар ішкен тамак туріне тікелей байланысты болгандыктан, тамактану мен ойланудын байланысын жокка шыгару акылга конбас еді.

Сурак: – Асет Ризаулы, адам ораза устап ашыкканда не болады?

Жауап: – Кастер Саркытканулы, ашыгу барысында дене тазалангандыктан, адамнын іс кимылы оте ширай туседі. Адамзаттын кейбір улы устаздарына ашыккан уакытта Нур жауып, алемнін тылсым жумбактары ашылган. Адамнын акыл-ой кабілетінін еселеп арта беруі, ашыканнан кейін де узак мерзімге созыла береді. Ашыгу мен дурыс тамактану агзаны улардан тазарткандыктан, ми да таза канмен коректенеді жане ойлау кабілеті де жогары денгейге котеріле береді.
Біз гылым мен техника саласында гажайыптарга кол жеткіздік, егер де карапайым табиги тамактану адісін уйренсек, будан да жогары натижелерге жеткен болар едік.

Сурак: – Ертедегі адамзат даналарынын (филосософтар) тамак мазірі калай болган?

Жауап: – Ертедегі грек философтары оздерінін шакірттеріне тамакты тарта ішетін мазірді бірінші орынга коюды уйретті. Эпикур, Сократ, Платон т.б. философтар оздерінін шакірттерінін тамак мазірін бірінші орынга койды, осы тамакка деген катан талап, булардын тагам курамына кандай маныз болгенін корсетеді. Осы алыптардын даналык сую ілімі (философиясы), нешеме гасырлар отсе де, алі кунге манызын жогалткан жок. Лас денеден – лас ойлар жане керісінше таза, аурусыз денеден молдір ойлар туындайды. Дене калай улардан тазаланады, адамга лаззат акелетін ой орістін денгейі де жогарлай береді.

Сурак: – Адамзат устаздары, ертедегі пайгамбарлар оразаны калай устаган?

Жауап: – Омірдін улы шындыгын уагыздау алдында Муса, Дауіт, Иса, Мухаммед пайгамбарлар, сондай-ак Будда мен Гандилер де 40 тауліктен ашыккан. Мысырда улы Александрияда, алемнін мадениет орталыгы болган кезде, шакірттер шеберлікке уйрену ушін 40 таулік ашыгуга тиіс болган. Улы Пифагор озінін даналык (философиялык) ілімін уйренетін шакіртттерінен 40 кундік аштык устануын талап еткен. Онын пайымдауынша 40 кун аштыктан кейін гана адамнын ой орісі молдірленіп, санасы нурланып, омірдін терен купиялы ілімін менгеруге кабілеттері сонда гана жетеді деп есептеген.

"Дене шыныктыру жаттыгуларымен шугылдансан, даріге пыскырып та карамайсын". Ибн Сина

Сурак: – Асет Ризаулы, ауру мен ерте картаюдын себебі не?

Жауап: – Кастер Саркытканулы, ауру мен мезгілсіз картаюда ешкандай купия жок. Сізді жаман адеттерініз ушін жазалайды, аныгырык айтсак осылардын комегімен. Егер сіз толып турган ас корту жолына тамак шогырландыруга адеттенсеніз, ол кортып улгермейді, тек кана миллиардтаган жасаушаларынызды улайды.

Агзанызды тазалыкта устауга уйренбегендіктен, сіз аурусыз жане мезгілсіз картайып шогіп кеткен алсізсіз. Денсаулык пен узак омір сурудін купиясын мына уш созбен айтуга болады. «Оз агзанызды тазаланыз!». Осы даналык создерді ми кыртысына кашап жазып алыныз. Тагы, тагы кайталаныз. Біржола есте калдыру ушін: «Оз агзанызды тазаланыз!». Ашыгу агзаны тазалаудын, жасартудын табигат тагайындаган бірден бір жолы.

Сіз ушін муны ешкім де істемейді. Бул сіздін, тек кана ерік жігерінізді талап ететін жеке ісініз. Есінізде болсын, омір дегеніміз бейімделгендердін аман калуы, ал ашыгу мен дурыс тамактану – аман калудын, озінді озін сактаудын куралы.

Карасай ауданынын «Казак ССР-не 50 жыл» атты ауыл емханасынын бас дарігер Имяров Абдікарім Абдуманапулынын толгауы

Такырыбы: Аурулардын неше турі болады? Ауырган кезде дарігерлер тілді, улкен, кіші даретті не ушін тексереді? Адам деген тірі кітап, тек кана кунделікті окый білу кажет дегенді калай тусінеміз? Аурулардын кейбір турлері жане себептері.

"Жанын сау болса, сорлымын деме,
Танін сау болса, жарлымын деме". Казак макал-мателдері

Озім туратын Карасай ауданынын «Казак ССР-не 50 жыл» атты ауылымыздын емханасынын бас дарігер Имяров Абдікарім Абдуманапулы, жубайы Харниса Аруп кызы ерлі-зайыпты екеуі де оте мадениетті, оз жумыстарына аскан жауапкершілікпен карайтын терен білімді, адамгершіліктері мол, жуптары жараскан жайсан жанды жандар.

2006 жылгы узак 50 кундік ашыгуымды бастаганда тексерілуге барсам, мені танымаса да бір ауыз созге келмей, журектін кардиограммасын, кан кысымымды, тамыр согысымды, кан анализдерімді алып, тез арада кезек куттірмей олшеп берді. Менін 40 кун ашыгу багдарламасын устауга кірісемін дегенде, бірден колдау корсетіп, аптасына екі кабат тексеріліп туруымды отінді.

Осы жонінде медбикенін екеуін де шакырып алып: «Біз болмай калсак, мына кісі кай уакытта келмесін богемей толык тексеруден откізіп турындар» – деп тапсырма берді. Абдікарім Абдуманапулы:«Сізді озім тікелей бакылауга аламын, ашыгуынызга 40 таулік толганда журегініздін кардиограммасын кайта тусірейік, сонан кейін бастапкы тускенмен сонгы тускенді салыстырып коремін» – деді.

Осындай парасатты, ізетті дарігерлерге шын журектен алгысынды калай гана айтпайсын, осындай санасы жогары азамматтар саны кобейе берсін деп іштей алгысымды ерлі зайыпты дарігерлер Абдікарім мен Харнисага айттым.

Сурак: – Абдікарім Абдуманапулы, аурулардын негізгі неше турі болады?

Жауап: – Негізінде аурулардын екі турі болады. Акыл-ойдын аурулары – кояншык (эпилепсия), жындану (шизофрения), жактырмау (аллергия), окпе кабынуы (астма), сусамыр (диабет). Бул ауруларды дарігерлер улкен киыншылыкпен емдейді немесе жаза алмайды, себебі адамнын назік денелері ауырады. Осы жагдайларда адамнын танін озгертуге умтылады да дарімен «тамактандырады», біракта осынын негізгі себебі, зардабы – акыл-ой ауру калпында калады.

Сурак: – Абдікарім Абдуманапулы, адам наукаска шалдыкканда агза мушелері кандай белгілер береді?

Жауап: – Асет Ризаулы, ішкі куаттын кандай болмасын бузылуы, алдымен біздін бес сезім мушелерімізге арекет етеді. Олар біздін ішкі калпымыздын бузылганын корсетеді. Сезім мушелері аркылы коршаган ортамен араласамыз, егер олар сезімталдыктарын жогалтса, онда таніміз кокыска толып кеткені. Осы кезде кулагыныз жонді естімей, козініз олеусіреп жонді кормей, мурныныз иіс, тілініз дам сезбей арі-сарі куйге тусесіз. Буган назар аудармасаныз ауруыныз аскына туседі.

Біз пандік алемде тездетіп жоятын уш нарсе бар – орт, ауруын жане карызын. Ауруды емдеуді негурлым ерте бастаныз, сонда гана агзаны тез арада калпына келтіресіз. Аурудын бастапкы уш денгейінде сезімталдыгыныз жогалады, ал тортінші денгейінде сырткы жане ішкі озгерістер басталады. Ол – бет алпетініз, шашыныз, тырнагыныз, терініз озгер бастайды. Мысалы, терініз болбырап, турі озгеріп неше турлі дактар мен жаралар, котырлар пайда болады.

Аяктагы башпайларыныз кисайып, бас бармагыныздын сыртынан суйек осіп, тырнактын турі озгеріп, шашыныз жансызданып тусіп, тісініз бузылып, мужіле бастайды. Сондай-ак коз алды калталанып, бетініз ісіп, жагыныз суалып, танауыныз кызарады. Кыскаша айтсак – бет алпетініздін алем-жалемі шыгып, уайым мен ішкі мазасыздыктын табы, тайга танба баскандай білініп турады. Ернініз кеберсіп, бетініздін табиги шырайы жогалады. Аяк колыныз ісіп кеуіп, буын-буыныздан ал кетеді. Осылар ауруыныздын сырткы белгілері.

Сурак: – Ауырган кезде дарігерлер тілді не ушін тексереді?

Жауап: – Ішкі мушелердін жагдайын тілініз айтады.

Тілініздін бет кабаты жарылып, шеттерінде тіс табы калады.

Сау калыпта тілініз ылгалды, кызыл шырайлы, таза болады.

Бозарып кеткен тіл – каннын дурыс айналмайтынын, журектін нашар жумыс істеуін жане кан тамырларыныздын шырышка толып кеткенінін корсеткіші. Тілдін бозаруы сондай-ак, каннын кызыл туйіршіктерінін азайганынын тікелей корсеткіші.

Егер тілініздін усті саргыш немесе саргыш жасыл болса бауырыныз дурыс емес, запыраннын ішекке жиналуын, отке запыраннын келетін жолынын бітелуін, кан тамырларынызда канмен коса запыраннын айналып жургенінін айгагы.

Танертен турганда аузынызда кермек дам болса, отініздін бузылып тас байланып жатканы.

Егер тілініз жасыл кокшіл болса, онда журегініз алсіз, ішкі куатыныздын азайганынн белгісі.

Тілініздін шетіндегі тістін табы – ішегініздін сініру кабілетінін нашарлыгын жане асказаныныздын тамакты кортпайтынынын корінісі.

Егер тілінізді коймалжын ак уыз басып алса, агзанызда улар бар. Мысалы: тілініздін ушындагы ак уыз удын ішекке, ал ортасына жиналса асказанынызга, егер астына жиналса онда журегінізге шогырланганынын далелі.

Тілініздін ортасындагы жолак омыртканыздагы кеселді, белініздін ауратынынын, ал жолак кисык болса хандроздын корсеткіші.

Сурак: – Улкен дареттен кандай ауруларды байкауга болады?

Жауап: – Улкен дарет те біздін ішегіміз бен асказанымыздын калай жумыс істейтінін айтып береді.

Егер улкен даретінізде кортылмаган тамак болса, онда асказаныныз кортпайды, ішегініз де дурыс емес.

Таспа немесе жінішке аркан турінде болса онда ішегініздін тарылганы, кысылганы.

Шырыш пен кан аралас шыкса ішегінізде божу агымы журіп жатыр.

Оттен запыран дурыс болінбегенде, даретініз акшыл тусті балшык не кум таріздес болады.

Асказаннын астындагы без (поджелудочная железа) бузылганда акшыл-сары жане майлы.

Егер асказанынызда кан болса кап-кара, ал ішегініздегі кан араласса кызылдау болады.

Ішегінізде аскыну басталса – даретініз шырыш пен ірін аралас шыгады.

Сурак: – Сонда адамдардын ішінен шыккан кокыстардан да ауруларды тап басып айтуга болады екен гой?

Жауап: – Адам деген тірі кітап, тек кана кунделікті окый білу кажет. Кунделікті озіннін тілінді, бет-алпетінді, козінді, тырнагынды, ернінді мукият бакылап журсеніз, кай жерініз ауыра бастаганын жане кай мушелерінізге улар шогырланын алдын ала біліп отыратын боласыз.

Сурак: – Енді кіші даретке шолу жасай кетсеніз?

Жауап: – Калыпты жагдайда кіші даретініздін турі акшыл-сары, онша жагымсыз исі болмайды.

Кунделікті ет жей берсеніз даретініз ащы жагымсыз иіс шыгарады, терлей бергеннен сон турі сап-сары болады.

Бауырыныз бен отініз ауырганда даретініз кунгірт сары немесе жасыл тустес болады,

кызгылтым болса несіп жолдарынын, ал ак тустес белоктык жіптер шыкса – бауырыныз бен куыгыныздын,

кан аралас болса айелдердін жыныс мушелері мен бауырынын ауырганын белгісі.

Дарет алган кезде даретініз жіп-жінішке немесе жан-жакка шашыраса онда – куыгыныз бен буйрегінізде тас болганы.

Сурак: – Абдікарім Абдуманапулы, суык тию дегенді калай тусінесіз? Одан жазылудын жолдары кандай?

Жауап: – Кабыну кеселдері – оз жагдайына канагаттанбай унемі окініштін, ызанын устінде журуден. Тымау тигенде адамга омір суру киын. Егер осы жагдайга тап болсаныз табигатты кіналаманыз. Маселе аягыныздан суык откенде, тонганда, суык тигенде емес. Суык тиіудін нак акикаты – жазылуга бет бурган жайсыздык.

Себеп ішкі тазалыктын болмауында. Калдыктар мен улы заттар оте кобейгенде, агза тумаудын комегімен озінен аластатады, жазылуга бет бурады. Осыны вирустын асері немесе ауру деменіз. Осы кезде, омірлік куштер сізге жумыс жасап жатыр. Егер сіз табигатпен одак болсаныз, онда тазалануына комектесесіз. Тазалау агымына богет жасайтын арекет істеменіз. Сізден жалгыз талап етілетіні – ашыгыныз!

Табигат не істеу керек екенін жаксы біледі. Сізге калатын бір-ак нарсе, жылы тосекте жату. Барлык тамактан бас тартыныз, жемістен де, шырынынан да. Анда санда аз гана бал косылган не лимон шырыны косылган ыстык таза су гана ішініз! Жататын жерініздін ауасы таза болуын кадагаланыз, окыманыз, теледидар корменіз, радио тындаманыз. Тек уйыктап демалыныз. Туыстарыныз, достарынызбен ангімелесем деп куатынызды жогалтпаныз. Озінізді коршаган ортадан боліп тастаныз.

Тазалану жайсыздыгында канша ашыгуга тиіссіз? Мундай жайсыздыктар жылдын ар мезгілінде бола береді, асіресе суык кездерде. Аяктан турып кетуге кобінесе 3 таулік жетеді, кей кездерде апта немесе 10 таулік керек болады. Таулік туралы мазасызданбаныз, тазалану жайсыздыгынан кейін тауір болганынызды озініз байкайсыз.

Копшілік адамдарга осы адіс карапайым сиякты корінеді. Оларды коркыныш билеп, емделу ушін айтеуір бірдеме істеулері керек. Тіпті табигаттын, сіздін агзанызды тазалауы созылып кетсе де, урейге бой алдырманыз.

Арбір адам озінін денсаулыгын тусінген сайын ыждагатты бола беруі керек. Ол озінін денсаулыгын оте жогаргы денгейге жеткізуі керек, осынын баска ілімдермен салыстырганда манызы зор. Арбір адам озінін мінез кулкынын калыптастырушысы, сондай-ак оз коніл куйі мен денсаулыгынын сактаушысы.

Табигат адамды жаратканда, озінін денсаулыгынын кушін орынды пайдалану ушін, танкаларлык сана, ерекше кабілет берген. Ашыгу – табиги денсаулыкка жетелейтін жолдардын біреуі гана. Табигат бізге карапайым тазалау куралын берді. Біз табигатпен одактасып, озіміздін омірімізді табигаттын булжымайтын зандарымен уйлестіруіміз кажет. Тек табигатпен бірігіп омір суру аркылы гана, таніміздін, акылымыздын, рухымыздын жогары денгейге жету мумкіншілігін арттыра аламыз. Денсаулыкка тоте жол жок. Табигат, озімізге тиесілі жумысты аткаруымызды есепке алады. Біз ашыккан кезде осы жумыстарды аткарамыз. Біз озіміздін адеттерімізді, омірімізді табигат зандарына уйлестірмейінше, табигат гажайыптарын байкатпайды.

Сурак: – Абдікарім Абдуманапулы, адамга журек ауруы кай уакытта жабысады?

Жауап: – Асет Ризаулы, журек ауруы бірден жабыспайды. Журек талмасы – букіл куаныш-кызыкты акша мен мансапка айырбастаудын салдары. Уакыт откен сайын кан тамырлары да тозады. Бул – темекінін, арактын, аса майлы тамактын (ар турлі еттер, жумыртка, сут тагамдары) узак уакыт жасаган касіретті асері. Тагы бір себеп дене кимылынын аздыгы. Кан тамырынын тозуы жар басына жиі акеледі.

Адам озінін кан тамырларынын 50 пайызы бітеліп калганын тіпті сезбей де калады. Тіпті білгір мамандардын оздері де, казіргі зерттеу адістерін колданып кауіпті еш нарсе таба алмауы мумкін. Кан тамырларын бітеп тастайтын зат – холестерин немесе арам еттер. Бітелу біртіндеп басталады, кан тамырларынын іші жінішкере беріп, журектін булшык еттерін жумыс істететін молшерде каннын куйылуын камтамасыз ете алмайды.

Кан тамырлары тіпті жінішкере бастаганда, журек пен кан кысымынын ауруы белгі бере бастайды. Кан тамырларынын бузылуы жас шагынан басталып, біртіндеп тозып бітеле бастайды. Сонан сон, алдекім танертен озінін кунделікті куйбеніне кіріскенде, кенеттен козі карауытып, журегі кысып оліп кетеді. Олмей калган жагдайда, омірлік кембагал болып калады.

Озіннін кан тамырларыннын тазалыгын, баска заттармен ластанбауын туракты турде тексеріп отыруын керек, айтпес журегін кысуы мумкін. Калыпта тагам да тамырларга как тургызып, бейнетке ушыратады. Адамдардын копшілігі, катерге ушырамай, озінін кан тамырларынын жагдайын білмейді. Ауру кыспаганша, олар оздерінін жаман адеттерінен арылмайды жане озінін калыпты тамагын жей береді.

Бурыннан белгілі жайды кайталауга руксат етініз. Сіздін жасыныз бул сіздін кан тамырларыныздын жагдайы. Есінізде болсын, копшілік жагдайда кан тамырларынын бітелуі жас куніннен басталып, молшері 55-ке келгенде журек-кан тамырлары ауруына акеп тірейді.

Мен ашыгу журек-кан тамырларынын ауруын емдейтін адіс деп есептемеймін. Ашыгу алдын алу шарасы. Асет ага, осынын алдындагы «Жасару купиясы» атты кітабынызда осы туралы академик Ракым Алмабекулы керемет айтыпты. Мен осыган тугелдей косыламын, ашыгу дегеніміз ішкі тазалау.

Ол біздін кан тамырларымыз киналмай журекті коректендіріп туру ушін онын тазалыгын сактауына жардемдеседі. Тамырлардын жуйесі аркылы, кан коректік заттармен барлык агзаны камтамасыз етеді. Агзадагы кан айналу туракты жане біркелкі болуы керек. Егер кан айналымы агзанын бір болігінде бір сатке токтап калса, онда алапат соккы аламыз. Букіл агзаны богетсіз коректендіру ушін, тамырлар таза болуы керек.

Казір таза, иілгіш, серіппелі кан тамырлары бар 70-80 тіпті 90 жаска келген еркек, айелдерді сирек болса да табуга болады. Жастары улгайгандыктарына карамай, олар жас, себебі олардын кан т...

ВНИМАНИЕ!
Текст просматриваемого вами реферата (доклада, курсовой) урезан на треть (33%)!

Чтобы просматривать этот и другие рефераты полностью, авторизуйтесь  на сайте:

Ваш id: Пароль:

РЕГИСТРАЦИЯ НА САЙТЕ
Простая ссылка на эту работу:
Ссылка для размещения на форуме:
HTML-гиперссылка:



Добавлено: 2010.10.21
Просмотров: 15387

При использовании материалов сайта, активная ссылка на AREA7.RU обязательна!